top of page

 

                                   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пам’ятка 

про правила поводження в разі виявлення

підозрілих вибухонебезпечних предметів

 

                                                                     УВАГА! Сьогодні терористичні акти здійснюються з використанням вибухових пристроїв і предметів, часто замаскованих під авторучки, мобільні телефони, гаманці, міні-магнітофони, дитячі іграшки, поміщених у звичайні портфелі, сумки, банки, пакунки і залишених у багатолюдних місцях.

Поводження з вибухонебезпечними предметами вимагає граничної уваги і обережності.

 

ВІД ТВОЇХ ПРАВИЛЬНИХ ДІЙ ЗАЛЕЖИТЬ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ’Я ТВОЄ І ОТОЧУЮЧИХ!

 

У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:

  • наближатися до предмета; 

  • пересувати його або брати в руки; 

  • розряджати, кидати, ударяти по ньому; 

  • розпалювати поряд багаття або кидати в нього предмет; 

  • приносити предмет додому, у табір, у школу.

 

При знаходженні вибухонебезпечного пристрою:

 

  • негайно (з безпечного місця) повідомте чергові служби МНС (тел. 101), міліцію (тел.102); 

  • не підходьте до предмета, не торкайтеся і не пересувайте його, не допускайте до знахідки інших людей; 

  • припиніть усі види робіт у районі виявлення вибухонебезпечного предмета;  

  • не користуйтеся засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух);  

  • дочекайтеся прибуття фахівців, укажіть місце знахідки та повідомте час її виявлення.

 

У випадку, коли в будинку знайдено вибуховий пристрій і Вас евакуюють:

 

·одягніть одяг із довгими рукавами, щільні брюки та взуття на товстій підошві. Це може захистити від осколків скла;

·візьміть документи (паспорт, свідоцтво про народження дітей тощо), гроші;

·під час евакуації слідуйте маршрутом, указаним органами, які проводять евакуацію. Не намагайтеся «зрізати» шлях, тому що деякі райони або зони можуть бути закриті для пересування;

·тримайтеся подалі від ліній енергопостачання, що впали.

 

Якщо Ваш будинок (квартира) опинилися поблизу епіцентру вибуху:

 

·обережно обійдіть усі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів і т.п; у темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки – користуйтеся ліхтариком;

·негайно вимкніть усі електроприлади, перекрийте газ, воду;

· з безпечного місця зателефонуйте рідним і близьким, стисло повідомите про своє місцезнаходження, самопочуття;

·перевірте, як ідуть справи в сусідів – їм може знадобитися допомога.

 

ПАМ'ЯТАЙТЕ! Розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт.

 

 

Матеріали підготовлено на основі методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України від 30.07.2014 р. № 1/9-385 щодо проведення бесід з учнями загальноосвітніх навчальних закладів з питань уникнення враження мінами і вибухонебезпечними предметами.

 

 

ІНСТРУКЦІЯ

З БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ПІД ЧАС ВЕСНЯНИХ КАНІКУЛ

 

1.1. Вимоги безпеки життєдіяльності учнів під час весняних канікул.

1.1.1. Під час канікул, перебуваючи на вулиці й ставши учасником дорожньо-транспортного руху,

чітко виконувати правила дорожнього руху:

* рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках, тримаючись правого боку;

* за межами населених пунктів, рухаючись узбіччям чи краєм проїзної частини, йти назустріч руху

транспортних засобів;

* переходити проїзну частину тільки на пішохідних переходах, у тому числі підземних і наземних,

а у разі їх відсутності — на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч;

* у місцях, де рух регулюється, керуватися тільки сигналами регулювальника чи світлофора;

* чекати транспортний засіб тільки на посадкових майданчиках (зупинках), тротуарах, узбіччях, не

створюючи перешкод для дорожнього руху;

* на трамвайних зупинках, не обладнаних посадковими майданчиками, дозволяється виходити на

проїзну частину лише з боку дверей і тільки після зупинки трамвая;

* у разі наближення транспортного засобу з увімкненим проблисковим маячком червоного чи синього кольору або зі спеціальним звуковим сигналом треба утриматися від переходу проїзної частини або негайно залишити її;

* категорично забороняється вибігати на проїзну частину, влаштовувати ігри на проїзній частині або поблизу неї, переходити проїзну частину поза пішохідним переходом або встановленими місцями;

* по проїзній дорозі на велосипеді рухатися дозволяється тільки дітям, які досягли 16 років; мопеди й велосипеди мають бути обладнанні звуковим сигналом і світлоповертачами: спереду — білого кольору, по боках — оранжевого, ззаду — червоного; на голові у водія має бути захисний шолом; необхідно чітко дотримуватись правил дорожнього руху;

* водіям мопедів і велосипедів забороняється: керувати транспортом з несправним гальмом, звуковим сигналом, у темну пору доби; рухатися по автомагістралях, коли є поряд велосипедна доріжка; рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках; їздити, не тримаючись за руль та знімати ноги з педалей; перевозити пасажирів; буксирувати інші транспортні засоби;

* на інших засобах для катання (скейт-борд, самокат, ролики тощо) обирати місце на дитячих майданчиках та ін., на проїзну частину виїжджати заборонено;

* учні повинні виконувати зазначені правила, а також інші Правила дорожнього руху України, про які дізналися на уроках основ здоров’я, виховних годинах, в інших навчальних спеціалізованих установах, на предметних уроках;

* перебувати поблизу залізничних колій дітям без супроводу дорослих заборонено;

* учні, користуючись транспортним засобом, повинні сидіти або стояти тільки в призначених для цього місцях, тримаючись за поручень або інше пристосування.

 

1.1.2. Під час канікул, перебуваючи вдома, на вулиці, в спеціалізованих установах, приміщеннях, транспорті, учні повинні чітко виконувати правила пожежної безпеки:

* забороняється брати з собою вогненебезпечні предмети, які можуть спричинити пожежу (запальнички, сірники, петарди, бенгальські вогні, феєрверки, сигарети, легкозаймисті речовини, вогнепальну рідину тощо);

* дозволяється користуватися газовою плитою вдома тільки із спеціалізованим електричним приладом для вмикання під наглядом дорослих;

* забороняється використовувати віконниці на вікна для затемнення приміщень і застосовувати горючі матеріали; зберігати бензин, газ та інші легкозаймисті горючі рідини, приносити їх до приміщення;

* забороняється застосовувати предмети оформлення приміщень, декорації та сценічне обладнання, виготовлене з горючих синтетичних матеріалів, штучних тканин і волокон (пінопласту, поролону, полівінілу тощо);

* забороняється застосовувати відкритий вогонь (факели, свічки, феєрверки, бенгальські вогні тощо), використовувати хлопавки, застосовувати дугові прожектори, влаштовувати світлові ефекти із застосуванням хімічних та інших речовин, які можуть викликати загоряння;

установлювати стільці, крісла тощо, конструкції, які виконано з пластмас і легкозаймистих матеріалів, а також захаращувати предметами проходи та аварійні виходи;

* у жодному разі не брати на вулиці чи в іншому місці незнайомі чи чужі предмети, які носять характер побутової техніки, не вмикати їх у розетку вдома чи в інших приміщеннях, усе це може призвести до вибуху та надзвичайної ситуації;

* не наближатися до електроприладів, музичної апаратури, які живляться струмом.

Користуватись електроприладами тільки в присутності батьків, сухими руками. У разі виявлення обірваних проводів, неізольованої проводки, іскріння проводки негайно повідомити дорослих;

* не скупчуватися біля проходів у громадських установах, входах та виходах, у приміщеннях вестибюлю;

* беручи участь у масових заходах, не кричати, не свистіти, не бігати, не стрибати, не створювати травмо-небезпечних ситуацій у приміщенні, дотримуватися правил пожежної безпеки;

* у разі пожежної небезпеки: наявності вогню, іскріння, диму — негайно вийти на повітря (за двері, балкон) і покликати на допомогу. Викликати службу пожежної охорони за номером 101, назвавши своє ім'я, прізвище, коротко описавши ситуацію: наявність вогню, диму, кількість людей у приміщенні, свій номер телефону;

* при появі запаху газу в квартирі, приміщенні в жодному разі не вмикати

електроприлади, не користуватися стаціонарним чи мобільним телефоном, відкрити вікна, двері, перевірити приміщення, вимкнути газову плиту, якщо вона була включена й вийти з приміщення; покликати на допомогу дорослих, негайно повідомити в газову службу за номером 104 чи 101 пожежну охорону, назвавши своє ім'я, прізвище, свій номер телефону, коротко описавши ситуацію.

 

1.1.3. Під час канікул, перебуваючи вдома, на вулиці, в спеціалізованих установах, громадських місцях, приміщеннях, транспорті тощо, учні повинні чітко виконувати правила з попередження нещасних випадків, травмування, отруєння тощо:

* забороняється наближатися та перебувати біля водоймищ без супроводу дорослих для запобігання утоплення дітей, особливо, коли вода покрита кригою — категорична заборона виходити на лід для попередження провалу під лід;

* категорично забороняється наближатися й перебувати біля будівельних майданчиків, кар'єрів, у покинутих напівзруйнованих будівлях для запобігання обрушень будівельних матеріалів й попередження травм і загибелі;

* категорично забороняється вживати алкоголь, наркотичні засоби, тютюнові вироби, стимулятори;

* пересуватися обережно, спокійно. Беручи участь в іграх, не створювати хаотичний рух, не штовхатись, не кричати. На вулиці бути обережним, дивитись під ноги, щоб не впасти в яму чи у відкритий каналізаційний люк;

* не підходити на вулиці до обірваних, обвислих проводів, або проводів, які стирчать, а особливо, якщо від них іде гудіння — проводи можуть бути ще підживлені електрострумом;

* не можна підходити до щитових, залазити на стовпи з високовольтними проводами, можна отримати удар електрострумом від високовольтних живлень за 5 метрів;

* бути обережним на дитячих майданчиках, у парках відпочинку: спочатку

переконатись, що гойдалки чи атракціони, турніки, прилади справні, сильно не розгойдуватись й не розгойдувати інших, щоб не призвести до травмування, падіння;

* не виходити на дах багатоповерхівки для попередження падіння з висоти;

* не підходити до відкритих вікон, не нахилятись на перила, парапети сходинок для запобігання падіння дітей з висоти;

* не спускатись у підвали будинків чи інші підземні ходи, катакомби, бомбосховища: там може бути отруйний газ;

* не контактувати з незнайомими тваринами для запобігання укусів хворих на сказ тварин;

* застосовувати всі знання й правила, отримані на уроках основ здоров’я, виховних годинах, навчальних уроках;

* провести бесіди з мінної небезпеки, організації дій при загрозі теракту.

 

1.1.4. Під час канікул учні повинні виконувати правила безпеки життєдіяльності під час самостійного перебування вдома, на вулиці, у громадських місцях, у друзів, на молодіжних дискотеках, у замкнутому просторі приміщень із чужими людьми, правила попередження правопорушень та насильства над дітьми:

* не розмовляти й не контактувати з незнайомцями, особливо не передавати їм цінні речі, ключі від дому, навіть якщо вони назвалися представниками правоохоронних органів, одразу ж кличте на допомогу й ідіть швидко до людей;

* не сідати й не підходити до автомобілів із незнайомцями, навіть якщо вони питають, як проїхати на вулицю, скажіть, що не знаєте, а самі йдіть далі;

* діти мають право не відкривати двері дому навіть представникам правоохоронних органів. Якщо незнайомець питає вас, чи скоро прийдуть батьки, повідомте, що скоро: вони в сусідів, а в цей час зателефонуйте батькам і двері незнайомцям не відкривайте;

* тримайтесь подалі від тих, хто влаштовує бійки, не втручайтесь у суперечки дорослих і не провокуйте словами, діями агресивну поведінку, яка може призвести до бійки або травми; у стосунках із оточуючими керуйтеся толерантними відносинами;

* не заходьте в під'їзд, у ліфт із незнайомими людьми; одразу кличте на допомогу, якщо незнайомець провокує якісь дії відносно вас. Будьте уважними, оглядайтеся назад й перевіряйте, чи не йде за вами хтось під час проходу провулків, підземних переходів між будинками й тунелями. Якщо за вами хтось іде, зупиніться й відійдіть убік, щоб людина пройшла повз;

* під час перебування на дискотеці завчасно попросити батьків зустріти вас після заходу; керуватись загальними правилами етикету й нормами поведінки, не провокувати оточуючих на агресивну поведінку рухами й словами. У разі небезпечної ситуації звертатись до служби охорони закладу, викликати міліцію за номером 102, зателефонувати батькам;

* не вчиняти дії, які можуть призвести до правопорушень. Неповнолітніми, за Кримінальним кодексом, вважаються особи віком до 18 років. За злочини, вчинені після настання 14-річного віку, неповнолітні підлягають кримінальній відповідальності; позбавлення волі неповнолітньому може бути призначене строком не більше як 10 років; найбільш суровим примусовим заходом виховного характеру є направлення до спеціальних навчально-виховних установ, яке здійснюється примусово, незалежно від бажання неповнолітнього чи його батьків;

* батьки неповнолітніх, що не займаються вихованням своїх дітей, підлягають адміністративному штрафу в розмірах, передбачених відповідною статтею Кримінального кодексу України;

 

1.1.5. Під час канікул учні повинні виконувати правила щодо запобігання захворювань на грип, інфекційні, кишкові захворювання, педикульоз тощо:

* при нездужанні не виходити з дому, негайно викликати лікаря — не заражати інших людей;

* хворому виділити окреме ліжко, посуд, білизну;

* приміщення провітрювати постійно;

* у разі контакту з хворим, одягати марлеву маску;

* хворому дотримуватись постільного режиму;

* вживати заходів профілактики: їсти мед, малину, цибулю, часник; чітко дотримуватися рекомендацій лікаря;

* постійно мити руки з милом перед їжею;

* не їсти брудних овочів і фруктів, ретельно їх мити, обдавати окропом;

* для запобігання захворювань на педикульоз регулярно мити голову; довге волосся в дівчат має бути зібране в зачіску, не користуватися засобами особистої гігієни (розчіскою) інших осіб, а також не передавати свої засоби гігієни іншим. Не міряти й не носити чужий одяг, головні убори, а також не передавати іншим свій одяг;

* не вживати самостійно медикаментів, медичних препаратів, не рекомендованих лікарем;

* у разі якщо ви почуваєте себе погано, а дорослих немає поряд, викликайте швидку медичну допомогу за номером 103, описавши свій стан, назвавши номер свого телефону, домашню адресу, прізвище, ім'я, обов'язково зателефонуйте батькам.

 

2. Вимоги безпеки життєдіяльності учнів у разі виникнення надзвичайної або аварійної ситуації

2.1. Не панікувати, не кричати, не метушитись, чітко й спокійно виконувати команди дорослих, які перебувають поряд.

2.2. Зателефонуйте батькам, коротко опишіть ситуацію, повідомте про місце свого перебування.

2.3. У разі якщо ситуація вийшла з-під контролю дорослих, зателефонуйте в служби екстреної допомоги за номерами:

* 101 — пожежна охорона;

* 102 — міліція;

* 103 — швидка медична допомога;

* 104 — газова служба.

Коротко опишіть ситуацію, назвіть адресу, де відбулась надзвичайна ситуація, назвіть своє прізвище, ім'я, номер свого телефону.

2.4. За можливості залишите територію аварійної небезпеки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Уникнення враження мінами і вибухонебезпечними предметами.

Міни і вибухонебезпечні предмети забрали і скалічили безліч людських життів. Цей жах триває і зараз.

8-го грудня 2005-го року, на рівні Генеральної Асамблеї ООН прийнята резолюція № A/RES/60/97, в якій висловлюється глибока стурбованість і занепокоєність масштабними гуманітарними проблемами, викликаними наявністю цієї грізної зброї – мін і вибухонебезпечних пережитків війн і військових конфліктів. У даній резолюції підкреслюється необхідність посилення уваги з боку держав, котрі зіштовхуються з мінної загрозою, а також проводиться відвертий заклик до країн, громадських і не урядових організацій з метою запобігання подальшого використання мін та інших аналогічних небезпечних вибухових пристроїв.

4 квітня офіційно проголошено Міжнародним днем просвіти з питань мінної небезпеки і допомоги в діяльності, пов’язаної з розмінуванням. Небезпека, яку несе в собі використання цього виду озброєнь, має більш серйозні і більш тривалі соціально-економічні наслідки як для мирного населення держав, де є проблема мін і замінованих об’єктів, минулих наслідків військових конфліктів, так і для тих, хто використовує цю зброю у своєму арсеналі.

Декілька загиблих щороку - трагічна реальність. Гинуть дорослі, намагаючись здати небезпечну знахідку до пункту прийому металобрухту або при спробі розібрати пристрій з метою отримати вибухову речовину; гинуть діти, які з цікавості підкладають боєприпаси у багаття.

Натрапити на небезпечну «іграшку» можна практично скрізь: у лісі, у старому окопі, на свіжозораному полі, на власному городі й навіть на вулицях міст. І якщо вибухові пристрої серійного зразка легко розпізнати за зовнішнім виглядом і діяти відповідно до ситуації, то саморобну вибухівку, що може з’явитися на вулицях міст і селищ, розпізнати набагато складніше. Небезпека терористичних актів, від яких не застрахована жодна країна світу, робить питання поводження із невідомими, залишеними без догляду речами украй актуальним.

Фахівці цивільного захисту рекомендують вчителям і батькам обов’язково проводити з дітьми бесіди щодо поводження з невідомими предметами і пристроями.

Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, що здатні за певних умов вибухати.

До вибухонебезпечних предметів належать:

- вибухові речовини — хімічні з'єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів.

- боєприпаси - вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для враження живої сили супротивника. До боєприпасів належать:

  • бойові частки ракет;

  • авіаційні бомби;

  • артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);

  • інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);

  • ручні гранати;

  • стрілецькі боєприпаси (набої до пістолетів, карабінів, автоматів тощо);

- піротехнічні засоби:

  • патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні);

  • вибухові пакети;

  • петарди;

- ракети (освітлювальні, сигнальні);

  • гранати;

  • димові шашки.

- саморобні вибухові пристрої - пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення:

  • саморобні міни-пастки;

  • міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.

Зазвичай, при знаходженні серійних мін, снарядів, гранат дорослі негайно викликають фахівців, які огороджують район і знешкоджують небезпечні знахідки. Інша справа – діти. Природна цікавість спонукає їх до небезпечний експериментів. Діти підкладають боєприпаси у багаття, випробують їх на міцність ударами, намагаються розібрати, приносять додому, у двір, до школи. Тому так важливо пояснити учням наслідки подібних дій, навчити правилам поведінки у таких ситуаціях.

У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:

  • наближатися до предмета;

  • пересувати його або брати до рук;

  • розряджати, кидати, вдаряти по ньому;

  • розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет;

  • приносити предмет додому, у табір, до школи.

Необхідно негайно повідомити міліцію або дорослих про знахідку!

Земля таїть багато небезпечних знахідок, на які можна натрапити під час прогулянок лісом, походів і стати їх жертвами, навіть, не підозрюючи про це. Ніхто не може гарантувати, що у землі під багаттям, розкладеним на лісовій галявині, немає снарядів часів війни.

Під час прогулянок в лісі або в туристичному поході:

1. ретельно вибирати місце для багаття. Воно повинно бути на достатній відстані від траншей і окопів, що залишилися з війни;

2. перед розведенням багаття в радіусі п'яти метрів перевірити ґрунт на наявність вибухонебезпечних предметів щупом (або обережно зняти лопатою верхній шар ґрунту, перекопати землю на глибину 40-50 см);

3. користуватися старими багаттями не завжди безпечно, адже там можуть виявитися підкинуті військові «трофеї» або такі, що не вибухнули;

4. у жодному випадку не підходити до знайдених багать, що горять (особливо вночі). В цьому багатті може виявитися предмет, що може вибухнути.

Практично всі вибухові речовини чутливі до механічних дій і нагрівання. Поводження з ними вимагає граничної уваги і обережності.

Слід пам’ятати, що розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт.

Однією з серйозних загроз сучасного суспільства є тероризм. Майже щоденно здійснюються терористичні акти, унаслідок яких гинуть люди. Більшість цих злочинів здійснюються з використанням вибухових пристроїв. Нерідко це саморобні, нестандартні пристрої, що їх складно виявити, знешкодити або ліквідувати. Злочинці зазвичай поміщають їх в звичайні портфелі, сумки, банки, пакунки і потім залишають у багатолюдних місцях. У такому разі важко відрізнити сумку з вибухівкою від такої ж сумки, залишеної забудькуватим пасажиром у громадському транспорті. Часто такі міни-пастки мають досить привабливий вигляд. Відомі випадки застосування їх у авторучках, мобільних телефонах, гаманцях, дитячих іграшках.

Тому бездоглядні предмети в транспорті, кінотеатрі, магазині, на вокзалі тощо вимагають особливої уваги.

Є декілька ознак, що дозволяють припустити, що маємо справу з вибуховим пристроєм. Слід звертати увагу на:

  • припарковані біля будівель автомашини, власник яких невідомий або державні номери якої не знайомі мешканцям, а також коли автомобіль давно непорушно припаркований;

  • наявність у знайденому механізмі антени або приєднаних до нього дротів;

  • звуки, що лунають від предмету (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), мигтіння індикаторної лампочки;

  • наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо);

  • наявність розтяжки дротів або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань.

Якщо знайдений предмет видається підозрілим, потрібно повідомити про нього працівників міліції чи ДСНС.

Якщо знайдено забуту річ у громадському транспорті, доречно опитати людей, які знаходяться поряд. Бажано встановити, кому річ належить або хто міг її залишити. Якщо господаря встановити не вдається, потрібно негайно повідомити про знахідку водія (кондуктора).

У разі знаходження підозрілого предмета у під'їзді будинку, потрібно опитати сусідів, можливо, він належить їм. У разі неможливості встановити власника — негайно повідомити про знахідку до найближчого відділення міліції, до військкомату, органів місцевого самоврядування, підрозділу ДСНС за телефоном «101».

Якщо підозрілий предмет знайдено в установі, потрібно негайно повідомити про знахідку адміністрацію.

 

У разі знаходженні вибухонебезпечного пристрою:

1. Негайно повідомити чергові служби органів внутрішніх справ, цивільного захисту;

2. Не підходити до предмету, не торкатися і не пересувати його, не допускати до знахідки інших людей;

3. Припинити всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного предмету.

4. Не користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух).

5. Дочекатися прибуття фахівців; вказати місце знахідки та повідомити час її виявлення.

У випадку, коли в будинку знайдено вибуховий пристрій й здійснюється евакуація:

  • одягніть одяг з довгими рукавами, щільні брюки і взуття на товстій підошві (це може захистити від осколків скла);

  • візьміть документи (паспорт, свідоцтво про народження дітей тощо), гроші;

  • під час евакуації слідуйте маршрутом, вказаним органами, що проводять евакуацію. Не намагайтеся скоротити шлях, тому що деякі райони або зони можуть бути закриті для пересування;

  • тримайтеся подалі від обірваних ліній енергопостачання.

Якщо будинок (квартира) опинилися поблизу епіцентру вибуху:

  • обережно обійдіть всі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів і т.п. У темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки - користуйтеся ліхтариком;

  • негайно вимкніть всі електроприлади, перекрийте газ, воду;

  • з безпечного місця зателефонуйте рідним та близьким і стисло повідомте про своє місцезнаходження, самопочуття;

  • перевірте, чи потребують допомоги сусіди.

Опинившись поблизу вибуху, стримайте свою цікавість і не намагайтеся наблизитись до епіцентру, щоб розгледіти або допомогти рятівникам. Найкраще, що можна зробити – залишити небезпечне місце. До того ж, варто знати, що зловмисники часто встановлюють вибухові пристрої парами, щоб, через деякий час після вибуху першої з них, пролунав другий вибух. Зловмисники розраховують на те, що після першого вибуху на його місці зберуться люди, у тому числі й представники силових структур, і при повторному вибуху жертв буде набагато більше.

 

Отож:

  • не слід робити самостійно жодних маніпуляцій із знахідками або підозрілими предметами, що можуть виявитися вибуховими пристроями;

  • виявивши річ без господаря, треба звернутися до працівника міліції або іншого посадовця; не можна торкатися знахідки;

  • не користуйтеся мобільним та радіозв’язком поблизу підозрілої знахідки.

Для поштової кореспонденції з пластиковою міною характерна надмірна товщина, пружність, вага не менше 50 г і ретельна упаковка. На конверті можуть бути різні плями, проколи, можливий специфічний запах. Повинно насторожити настирне бажання вручити лист неодмінно в руки адресата і надписи на кшалт: «розкрити тільки особисто», «особисто в руки», «секретно» і т.п. Підозрілий лист не можна відкривати, згинати, нагрівати або опускати у воду.

Поради керівнику навчального закладу:

Останнім часом почастішали випадки телефонних повідомлень про замінування приміщень та виявлення підозрілих предметів, що можуть виявитися вибуховими пристроями.

На такий випадок пропонуємо заходи попереджувального характеру:

  • посилити пропускний режиму при вході і в'їзді на територію закладу, пильнувати системи сигналізації і відеоспостереження;

  • проводити обходи території закладу і періодичну перевірку складських приміщень на предмет своєчасного виявлення вибухових пристроїв або підозрілих предметів;

  • організувати проведення спільних із працівниками цивільного захисту, правоохоронних органів інструктажів і практичних занять з питань дій у разі загрози або виникнення надзвичайних подій.

У разі виявлення підозрілого предмета працівниками навчального закладу чи учнями потрібно негайно повідомити правоохоронні органи, територіальні органи управління з питань цивільного захисту.

До прибуття оперативно-слідчої групи керівник навчального закладу повинен дати вказівку співробітникам знаходитися на безпечній відстані від знайденого предмета.

У разі потреби – евакуйовувати людей згідно наявному плану евакуації.

Потрібно забезпечити можливість безперешкодного під'їзду до місця виявлення підозрілого предмету автомашин правоохоронних органів, співробітників територіальних органів управління з питань цивільного захисту, пожежної охорони, невідкладної медичної допомоги, служб експлуатації, забезпечити присутність осіб, що знайшли знахідку, до прибуття оперативно-слідчої групи.

У всіх випадках керівник навчального закладу дає вказівку не наближатися, не чіпати, не розкривати і не переміщати підозрілу знахідку, зафіксує час її виявлення.

 

 

Слайд1.JPG
газ 2.jpg
газ 3.jpg

 

 

Правила поведінки на воді та льоду

 

Заходи з безпеки на льоду

 

  1.  У зимовий період місцеві засоби масової інформації під час публікації або передачі метеозведень чи метеопрогнозівповинні давати інформацію про товщину та міцність льоду на місцевих водоймах і особливо попереджувати про його ослаблення під час відлиг чи таненні льоду (особливо в районах промислової та аматорської підлідної рибалки та льодових переправ). Перш ніж ступити на лід, дізнайтесь про товщину льодового покриву на водоймі. У різних місцях річок та озер товщина льодового покриву може бути різною. У гирлах річок та приток міцність льоду послаблена течією.

Міцність льоду можна частково визначити візуально.

На водоймах безпечним уважається лід (при температурі повітря нижче 0 град.):

  •  для одного пішохода - синюватого або зеленуватого відтінку, товщиною не менше 5-7 см (лід блакитного кольору - найміцніший, білого - міцність у два рази менше, сірий - свідчить про присутність води в товщі льоду);

  •  для групи людей (масові переправи пішки ) - товщиною не менше 15 см (дистанція в колоні по 4 чоловіка 5 м);

  •  при масовому катанні на ковзанах - 25 см ;

  •  для переправи вантажного автомобіля (колісного) вагою 15 т - 35 - 43 см (дистанція в колоні не менше 35 м);

  •  для гусеничного трактора і тягача вагою 20 т - 40-60 см (дистанція в колоні не менше 30 м).

  1.  При переході замерзлої водойми необхідно користуватись обладнаними льодовими переправами або прокладеними стежками, а за їх відсутності, перш ніж рухатись по льоду, необхідно намітити маршрут та переконатись у міцності льоду за допомогою пешні. Якщо лід недостатньо міцний, то потрібно припинити рух і повертатись своїми слідами, роблячи перші кроки, не відриваючи ноги від поверхні льоду. Категорично забороняється перевіряти міцність льоду ударами ніг.

  2.  Під час руху по льоду варто звертати увагу на його поверхню, обходити небезпечні місця та ділянки, покриті товстим шаром снігу. Особливу обережність слід проявляти в місцях зі швидкою течією, джерелами, струмками та теплими стічними водами промислових підприємств, які впадають у водойму, кущами і травою, що виступають на поверхню.

  3.  При переході по льоду необхідно йти один за одним на відстані 5-6 метрів та бути готовим надати необхідну допомогу людині, яка йде попереду. Транспортування малогабаритних, але важких вантажів проводиться на санях або інших засобах з найбільшою площею опори на поверхню льоду.

 

  1.  Користуватись майданчиками для катання на ковзанах, що обладнуються на водоймах, дозволяється лише після ретельної перевірки міцності льоду. Товщина льоду повинна бути не менше 12 см, а при масовому катанні не менше 25 см.

  2.  При переході водойми на лижах рекомендується користуватись прокладеною лижнею, а за її відсутності - цілиною. Перш ніж рухатись, необхідно відстебнути кріплення лиж та зняти петлі лижних палиць з рук. Якщо є рюкзак або ранець, необхідно їх узяти на одне плече. Відстань між лижниками повинна бути не менше 5-6 метрів. Під час руху лижник, який іде першим, ударами палиць перевіряє міцність льоду та контролює його стан.

 

  1. Під час підлідного лову риби не рекомендується на невеликому майданчику пробивати багато ополонок, стрибати і бігати по льоду, скупчуватись у великі групи. Рибалки повинні пробивати ополонки одну від одної на відстані 5-6 метрів.

  2.  Кожний рибалка повинен мати з собою рятувальний жилет та лінь довжиною 15-20 м з петлею на одному кінці і вантажем вагою 400-500 г на іншому кінці.

  3.  Керівники рибних господарств несуть персональну відповідальність за забезпечення заходів безпеки при вилові риби підлідним способом, за організацію надійного візуального і радіозв'язку з риболовецькими бригадами, які перебувають на льоду, за готовність рятувальних засобів, установлення безперервного спостереження за напрямом і силою вітру, рівнем води, зміною течії і станом льоду.

  4.  Організації, що проводили роботи з вирубки льоду, повинні огороджувати небезпечні ділянки.

  5.  Під час роботи з вирубки льоду необхідно обов'язково організувати постійне чергування осіб, які пройшли спеціальну підготовку з надання допомоги на льоду. У розпорядженні чергового постійно напоготові повинні бути рятувальні дошки довжиною 4 м, жердина з вірьовкою і петлею, плавучий кінець з плавучою кулею на кінці, рятувальні кола, жилети, пояси, сухі вовняні ковдри у пластикових мішках.

 

Заходи безпеки при користуванні льодовими переправами

 

  1.  Льодові переправи організовуються відповідними підприємствами, установами та організаціями, які відповідають за їх безпечну експлуатацію.

  2.  Режим роботи льодових переправ визначається організаціями, що їх експлуатують, за узгодженням з Державною пошуково-рятувальною службою на водних об'єктах.

  3.  Організації, що займаються перевезенням людей та вантажів через водойми, з настанням льодоставу обладнують піші та автогужові переправи по льоду з виставлянням відповідних попереджувальних дорожніх знаків, організовують відомчі рятувальні пости з необхідним рятувальним обладнанням. Про відкриття та припинення роботи таких переправ через зменшення міцності льоду, про вантажопідйомність цих переправ потрібно оголошувати в місцевих засобах масової інформації.

  4.  Місця, відведені для переправ, повинні відповідати таким вимогам:

  •  дороги та спуски, що ведуть до переправ, повинні бути обладнані;

  •  у районі переправи не повинно бути скидання теплих та виходу грунтових вод, а також промоїн, майн та ділянок для вирубки льоду;

  •  траси автогужових переправ повинні мати односторонній рух, для зустрічного руху прокладається самостійна траса на відстані 40 - 50 метрів.

  1. На переправах категорично забороняється:

  •  пробивати ополонки для рибної ловлі та з іншою метою;

  •  перехід та переїзд водойми в невідведених місцях.

  1. Обладнання та утримання переправ:

  •  для забезпечення безпеки на переправах виставляються відомчі рятувальні пости з матросами-рятувальниками, які володіють навичками надання допомоги тим, хто терпить лихо на льоду;

  •  біля під'їзду до переправи встановлюються щити, на яких розміщується інформація про допустимі на даній переправі норми навантаження, а також витяги з цих Правил щодо поведінки на льодових переправах;

  •  щоденно (зранку та ввечері), а при відлизі - і вдень, проводиться замір товщини льоду;

  •  межі місця, відведеного для переправи, позначаються віхами на відстані 25-30 метрів одна від одної;

  •  на обох берегах водойми біля спуску на переправу виставляються щити, укомплектовані рятувальними кругами, жилетами, дошками та драбинами;

  •  якщо переправа довше 100 метрів, то такі щити виставляються вздовж траси через 50 - 60 метрів (між зустрічними трасами руху).

bottom of page